Грузоперевозки. Бесплатная информационно-транспортная система
На главную страницу.
 Транспорт  Грузы  Объявления  Черный/белый список  Полезное  Форум  Контакты
 Проект Закона Украины Автомобильный перевозчик

ПРОДОЛЖЕНИЕ

Розділ ІІІ АВТОМОБІЛЬНИЙ ПЕРЕВІЗНИК

Глава 3.1. Засади діяльності автомобільного перевізника
Стаття 3.1. Засади діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів та вантажів
1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію втрат їхніх доходів від таких перевезень.
1/. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію втрат їхніх доходів від таких перевезень відповідно до закону.
Стаття 3.2. Основні права та обов’язки автомобільного перевізника
1. Автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів та вантажів на договірних умовах, має право: обмежувати або припиняти перевезення в разі стихійного лиха, епідемії, епізоотії або іншої надзвичайної ситуації; відміняти рух транспортних засобів у разі виникнення загрози життю пасажирів чи безпеці вантажів; застосовувати у транспортних засобах, що надають послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у приміському, міжміському і міжнародному сполученні, мобільні касові апарати для видачі пасажирам квитків-чеків при оплаті ними проїзду та електронні термінали для безготівкового розрахунку за проїзд; зазначати в багажній квитанції стан багажу, що має зовнішні пошкодження, або відмовлятися від його перевезення в разі заперечення пасажира щодо такого зазначення; відмовитися від приймання вантажу для перевезення, якщо замовником не підготовлено вантаж чи необхідні документи або внесені без попереднього узгодження з ним зміни до реквізитів цих документів; відмовитися від перевезення вантажу, якщо замовник подає до перевезень вантаж, не обумовлений договором про перевезення, пакування вантажу не відповідає встановленим законодавством вимогам, ушкоджена тара або нечітким є відтиск пломби тощо; одержувати відшкодування від замовника, якщо транспортний засіб був пошкоджений під час вантажних робіт або під час перевезення вантажу з вини замовника.
2. Автомобільний перевізник зобов’язаний: виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до законодавства;
забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;
забезпечувати проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів;
забезпечувати своєчасне подання транспортних засобів для посадки пасажирів та відправлення вантажів;
організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання першої медичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод, догляду за особами з особливими потребами;
забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;
забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;
забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів та вантажів, квитками для видачі пасажирам при оплаті ними вартості проїзду та квитково-обліковими документами;
забезпечувати обов’язкову видачу водіями автобусів квитків чи чеків мобільних касових апаратів при оплаті за проїзд пасажирам у автобусі до початку здійснення перевезень на автобусних маршрутах загального користування та ведення звітності про використання, збереження та рух квитків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;
забезпечувати інформування пасажирів про страховика шляхом розміщення інформації на квитках, що видаються пасажиру та візуальної в салоні автобуса; забезпечувати перед початком пасажирського міжнародного автомобільного перевезення перевірку наявності у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовляти у міжнародному перевезенні пасажирам, які не пред'явили необхідні документи; забезпечувати проїзд пасажирів до зупинки чи місця призначення за маршрутом без додаткових витрат у разі припинення поїздки через технічну несправність транспортного засобу;
забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством;
забезпечити укладання договору про обов’язкове страхування цивільної відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю чи/або майну пасажира, у відповідності до законодавства, на кожну одиницю транспортного засобу із врахуванням повної пасажиромісткості транспортного засобу, визначеної виробником, на термін не менше ніж 12 місяців договору особистого страхування пасажирів (крім регулярних та міських перевезень) від нещасних випадків на транспорті;
забезпечити наявність у водіїв, що управляють транспортними засобами, поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспорту; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення; компенсувати шкоду, заподіяну з його вини або вини його водіїв здоров'ю та майну пасажирів чи збитки пасажирам з квитками на певний рейс, при відправленні автобуса цього рейсу з автостанції чи зупинки, передбаченої розкладом, раніше часу, запланованого розкладом, або при недотриманні водієм автобуса вимог пункту 2.7 статті 4.33 цього закону;
відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу;
проходити обов'язковий технічний контроль транспортного засобу в установленому порядку; здійснювати відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських та міжнародних маршрутів, посадку та висадку пасажирів тільки на автостанціях або у місцях, пристосованих для посадки чи висадки пасажирів, узгоджених з відповідними органами місцевого самоврядування;
здійснювати збір статистичної інформації у визначені нормативними актами з питань статистичних спостережень терміни та надавати її за встановленими формою та змістом уповноваженим органам.

Глава 3.2. Доступ на ринок вантажних та пасажирських перевезень
Стаття 3.4. Вимоги до автомобільного перевізника
(РЕГЛАМЕНТ (ЄС) №1071/2009 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 21 жовтня 2009 року про встановлення спільних правил стосовно умов, яких потрібно дотримуватись для заняття діяльністю оператора автомобільних перевезень і про припинення дії Директиви Ради 96/26/ЄС)
1. Автомобільний перевізник для отримання ліцензії повинен відповідати наступним вимогам: 1) мати добру репутацію;
2) мати відповідне фінансове положення;
3) мати свідоцтво професійної компетентності (стосується керівників і спеціалістів, які забезпечують та надають послуги з перевезень);
4) мати хоча б один власний транспортний засіб для виконання комерційних перевезень або мати право на використання такого транспортного засобу на основі оренди чи лізингу.
2. До надання транспортно-експедиторських послуг автомобільним транспортом допускаються особи, які мають відповідне фінансове становище та внесені до реєстру експедиторів, ведення якого здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Стаття 3.5. Вимоги щодо доброї репутації (РЕГЛАМЕНТ (ЄС) № 1071/2009 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 21 жовтня 2009 року про встановлення спільних правил стосовно умов, яких потрібно дотримуватись для заняття діяльністю оператора автомобільних перевезень і про припинення дії Директиви Ради 96/26/ЄС) Умови щодо доброї репутації перевізника мають включати наступне.
1. Керівник та спеціалісти автотранспортного підприємства не були засуджені за злочини:
1) у сфері господарської діяльності;
2) проти трудових прав і свобод людини та громадянина; невиплата заробітної плати чи інших установлених законом виплат;
3) проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту; 4) у сфері службової діяльності;
4) щодо нелегального переміщення осіб і наркотичних речовин;
5) проти довкілля.
2. Керівник та спеціалісти автотранспортного підприємства не були притягнуті до адміністративної відповідальності за тяжкі правопорушення в сферах, що стосуються:
часу роботи та періодів відпочинку водіїв, максимальної ваги та габаритів комерційних транспортних засобів;
початкової кваліфікації та підвищення кваліфікації водіїв;
придатності до експлуатації транспортних засобів включаючи обов’язкову технічну перевірку автомобілів;
доступу до ринку міжнародних вантажних автомобільних перевезень або до ринку пасажирських автомобільних перевезень;
перевезення небезпечних вантажів; монтажу і використання обмежувачів швидкості на певних категоріях транспортних засобів;
монтажу і використання записуючого обладнання.
3. Тяжким правопорушенням вважається те, за яке в якості санкції винесений адміністративно-господарський штраф у розмірі від тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожні десять автомобілів. Положення щодо встановлення правопорушень, що впливають на добру репутацію визначає центральних орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
4. Добра репутація вважається відновлена, коли юридичні наслідки обвинувачення завершені та якщо така особа не була повторно засуджена або адміністративні штрафи за правопорушення повторно не були накладені на протязі одного року до подачі заяви на видачу ліцензії. Стаття 3.6. Вимоги до фінансового положення (РЕГЛАМЕНТ (ЄС) № 1071/2009 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 21 жовтня 2009 року про встановлення спільних правил стосовно умов, яких потрібно дотримуватись для заняття діяльністю оператора автомобільних перевезень і про припинення дії Директиви Ради 96/26/ЄС)
1. Автомобільний перевізник повинен мати здатність виконувати свої фінансові зобов’язання протягом фінансового року. На підтвердження перевізник демонструє на основі щорічних фінансових звітів, що він має у своєму розпорядженні капітал і резерви на загальну суму щонайменше 1500 неоподаткованих мінімумів у випадку використання одного транспортного засобу; 800 неоподаткованих мінімумів за використання кожного наступного транспортного засобу; експедитор щонайменше 1000 неоподаткованих мінімумів.
2. Уповноважений орган влади може погодитися або вимагати, щоб підприємство продемонструвало свій фінансовий стан за допомогою банківської гарантії від одного чи більше банків чи страхування професійної відповідальності у страховій компанії або інших фінансових установах. 3. Положення щодо відповідності фінансового стану перевізника визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Стаття 3.7. Свідоцтво професійної компетентності (РЕГЛАМЕНТ (ЄС) №1071/2009 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 21 жовтня 2009 року про встановлення спільних правил стосовно умов, яких потрібно дотримуватись для заняття діяльністю оператора автомобільних перевезень і про припинення дії Директиви Ради 96/26/ЄС)
1. Свідоцтво професійної компетентності керівника підтверджується (шляхом письмового іспиту) перевіркою знань таких предметів: комерційне і фінансове управління підприємством, технічні стандарти, безпека дорожнього руху, доступу до ринку автомобільних перевезень, елементів соціального, трудового, податкового, цивільного, законодавства та фінансового управління підприємством.
2. Автомобільні перевізники зобов’язані організовувати підвищення керівників та спеціалістів у термін один раз на п’ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки – у термін один раз на три роки; кваліфікації водіїв – один раз на п’ять років.
3. Положення про підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів та програми затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

Стаття 3.8. Національні електронні реєстри автомобільних перевізників та експедиторів
1. Національний електронний реєстр автомобільних перевізників, та національний електронний реєстр експедиторів на автомобільному транспорті, які створено з метою убезпечення діяльності суб’єктів господарювання та замовників, свідомого відкритого вибору надавачів послуг, захисту ринку від недобросовісної конкуренції, веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Положення про національний електронний реєстр визначає Кабінет Міністрів України.
2. Національний електронний реєстр містить наступну інформацію:
1) назву, реєстраційний номер та правову форму підприємства;
2) адресу підприємства;
3) ім’я та ідентифікаційний код керівника, призначених відповідати за виконання умови щодо доброї репутації та професійної компетенції або, як належить, ім'я законного представника;
4) серійний номер ліцензії та її завірених копій; кількість транспортних засобів, яку він охоплює;
5) кількість, категорію і тип тяжких порушень , як зазначено в статті 3.5, які протягом двох останніх років призвели до звинувачення або накладення санкції;
6) ім'я будь-якої особи, оголошеної непридатною до транспортної діяльності підприємства, до того часу поки добра репутація цієї особи не буде відновлена згідно статті 3.5. 3. Для забезпечення збереження інформації в національному електронному реєстрі орган ліцензування на автомобільному транспорті отримує інформацію про автотранспортне підприємство та його керівника від Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби, Державної податкової адміністрації, Державної служби з охорони державного кордону та інших органів центральної та місцевої виконавчої влади за допомогою електронної системи обміну інформації на основі протоколу чи безпосередньо введення даних у національний електронний реєстр.
4. Відповідні дані національного електронного реєстру є доступними для всіх уповноважених органів виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті забезпечує захист інформації національного реєстру відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
5. Дані, які стосуються підприємства, чия ліцензія була призупинена або відкликана, залишаються в національному електронному реєстрі протягом двох років з моменту закінчення призупинення або відкликання ліцензії, а по закінченню цього терміну негайно видаляються. Дані повинні вказувати причини призупинення або відкликання ліцензії.
6. Дані стосовно будь-якої особи, оголошеної непридатною до заняття діяльністю автомобільних перевезень, залишаються в національному електронному реєстрі, до того часу, поки добра репутація цієї особи не була відновлена згідно з статтею 3.5. Коли вживається такий відновлювальний захід чи будь-який інший захід, що має еквівалентну силу, дані негайно видаляються.
Глава 3.3. Персонал автомобільного транспорту
Стаття 3.9. Склад персоналу автомобільного транспорту
1. До персоналу автомобільного транспорту належать працівники, які безпосередньо надають послуги з перевезення пасажирів чи вантажів, виконують роботи з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, надають послуги, пов'язані з організацією перевезень.
2. Персонал автомобільного транспорту складається з керівників, менеджерів, професіоналів, фахівців, технічних службовців, працівників сфери послуг, робітників, а також працівників найпростіших професій відповідно до положень Державного Класифікатора України – Класифікатора професій.
3. Вимоги до персоналу стосовно кваліфікаційних вимог, необхідного обсягу знань, завдання та обов’язки персоналу встановлюються на підставі Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників автомобільного транспорту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
4. Трудові відносини та соціальний захист персоналу автомобільного транспорту регулюються законодавством України про працю, соціальне страхування і державну допомогу, іншими актами законодавства, галузевою угодою між центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту і профспілками працівників автомобільного транспорту, колективними договорами, положенням про дисципліну та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
5. Створення робочих місць для працевлаштування інвалідів проводиться перевізниками у розмірі 4% загальної чисельності працюючих, крім водіїв.
Стаття 3.10. Вимоги до персоналу автомобільного транспорту
1. Персонал автомобільного транспорту повинен відповідати визначеним законодавством вимогам, зокрема:
1) виконувати завдання та обов’язки, встановлені нормативними документами з праці та професійної класифікації та вимог законодавства;
2) забезпечувати якісне та безпечне надання послуг автомобільного транспорту з перевезення пасажирів чи вантажів, послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, допоміжних послуг, пов'язаних з перевезеннями;
3) ввічливо та уважно реагувати на звернення і скарги споживачів послуг автомобільного транспорту;
4) своєчасно підвищувати рівень професійної кваліфікації.
2. Порядок підвищення рівня кваліфікації водіїв транспортних засобів, які надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів, порядок підвищення рівня кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту та технічного сервісу затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
3. Реєстр навчальних центрів з підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, які надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів, керівників і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту, веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
4. Навчальні центри з підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, які надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів, керівників і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту, створюється на базі навчальних закладів, учбових комбінатів, наукових організацій. 5. Фінансування професійного розвитку персоналу здійснюється роботодавцем за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел. Професійне навчання персоналу може здійснюватись за його власним бажанням за рахунок власних коштів або коштів інших фізичних чи юридичних осіб. (Згідно ЗУ "Про професійний розвиток працівників".

Читайте также:
  Вход в систему
Без регистрации:

ТРАНСПОРТ
Добавить транспорт
ГРУЗ
Добавить груз
Реклама
На главную
Расчет доставки груза

Новым пользователям:

ЗАРЕГИСТРИРОВАТЬСЯ
Для чего нужна регистрация
Стоимость услуг
Сервисы сайта

Зарегистрированным
пользователям:


Логин:
Пароль:
Запомнить вход
Забыли пароль
  Реклама от ukr.net
  Расстояния
Расчет расстояний по Украине
Из:
В:
Через:
 
 
 
Транспорт | Грузы | Объявления | Черный/белый список | Контакты | Новости | Наши баннеры | Перевозки по Украине | Карта сайта
  Наши партнеры
 
Copyright 2003-4316 www.poputka.com.ua