Текущее время: 19/11/2017, 03:30

Проект Закона об упрощенной системе налогообложения.

Ситуация на рынке автогрузоперевозок

Проект Закона об упрощенной системе налогообложения.

Сообщение Попутка » 04/02/2010, 19:14

Проект Закону України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" схвалений на розширеному засіданні уряду 27 січня


Проект

Закон України
Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва


Цей Закон визначає правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, яка є частиною загальної системи оподаткування України.

Метою застосування спрощеної системи оподаткування є забезпечення накопичення суб’єктами малого підприємництва первісного капіталу, розширення виробництва з подальшим переходом на загальну систему оподаткування.

Стаття 1. Загальні положення

1.1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва (далі — спрощена система оподаткування) запроваджується для суб’єктів малого підприємництва та може обиратися добровільно суб’єктом малого підприємництва поряд із загальною системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством.

Спрощена система оподаткування передбачає заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цим Законом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.2. Спрощена система оподаткування запроваджується для таких суб’єктів малого підприємництва:

фізичних осіб — підприємців, які провадять господарську діяльність без утворення юридичної особи, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, перебуває не більше 10 осіб одночасно та у яких граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1500 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі — фізичні особи);

юридичних осіб — суб’єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб і граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 15000 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі — юридичні особи).

1.3. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати протягом податкового (звітного) року граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік перегляду не підлягає.

1.4. Спрощена система оподаткування не поширюється на:

страхових (перестрахових) брокерів, страхових агентів, суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері фінансового посередництва, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом;

суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам і засновникам зазначених суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків (крім суб’єктів малого підприємництва, які надають житлово-комунальні послуги в сільській місцевості, та житлово-комунальних підприємств, учасниками та засновниками яких є органи місцевого самоврядування);

реєстраторів цінних паперів;

суб’єктів підприємництва, діяльність яких пов’язана з організацією торгівлі, наданням послуг із створення належних умов для здійснення торгівлі іншими фізичними або юридичними особами та орендою торгових місць на ринках та/чи у торговельних об’єктах;

представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

суб’єктів малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти;

суб’єктів малого підприємництва, які є виробниками підакцизних товарів, провадять господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом, оптовим та роздрібним продажем підакцизних товарів (крім оптового та роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів
(в ємностях до 20 літрів) та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива);

суб’єктів малого підприємництва, які провадять спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

фізичних та юридичних осіб — нерезидентів;

фізичних осіб — підприємців, які надають в оренду земельні ділянки, житлові та нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів;

суб’єктів малого підприємництва, які здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”;

суб’єктів малого підприємництва, які надають послуги у сфері телерадіомовлення відповідно до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 18, ст. 155).

1.5. Платники податку здійснюють розрахунки за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги у готівковій та (або) безготівковій формі.

1.6. Платники єдиного податку мають право не застосовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій.

Стаття 2. База оподаткування

2.1. Базою оподаткування є обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

2.2. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається уся сума, що отримана на поточний рахунок суб’єкта малого підприємництва за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) в готівковій та (або) безготівковій формі розрахунків за звітний (податковий) період, без урахування акцизного збору і податку на додану вартість (за винятком юридичних осіб, які обрали ставку оподаткування 10 відсотків, та фізичних осіб, які не є платниками податку на додану вартість).

2.3. До складу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не включаються:

суми коштів, отриманих платником єдиного податку при здійсненні внутрішніх розрахунків між структурними підрозділами платника податку;

суми кредитів, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом дванадцяти календарних місяців з моменту її отримання;

суми коштів цільового призначення, що надійшли від державних фондів соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів;

суми коштів (зокрема аванс, передоплата), які повертаються

покупцю — платнику податку у зв’язку з поверненням ним товару або розірванням договору, а також суми коштів, які повертаються платником податку покупцю у зв’язку з поверненням таким покупцем товару (в розмірі, який не перевищує суми, сплаченої за товар);

суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), які реалізовані в період перебування платником податку на загальній системі оподаткування та вартість яких була включена до валового доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи (крім випадків реалізації таких товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів);

суми податку на додану вартість, отримані в ціні товарів (робіт, послуг), відвантажених (виконаних, наданих) платником податку в період його перебування на загальній системі оподаткування (крім випадків постачання таких товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів);

суми коштів та вартість майна, що внесені засновниками або учасниками платника податку до статутного фонду такого платника;

суми коштів з надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються платнику податку з бюджетів або державних цільових фондів.

2.4. У разі надання послуг, виконання робіт за договором комісії (договором доручення, договором транспортного експедирування, агентським договором) виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума винагороди комісіонера (повіреного, агента).

2.5. У разі здійснення операцій з продажу основних фондів виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких фондів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на момент продажу.

2.6. Суми податків і зборів (обов’язкових платежів), отриманих (нарахованих) платником податку під час здійснення ним функцій податкового агента, не вважаються виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

2.7. Дивіденди, що виплачуються власникам корпоративних прав, (засновникам суб’єктів спрощеної системи оподаткування), юридичними особами оподатковуються відповідно до законодавства з питань оподаткування:

для фізичних осіб згідно із Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”;

для юридичних осіб, які обрали спосіб оподаткування доходів за загальною системою оподаткування, згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

для юридичних осіб — платників єдиного податку згідно із цим Законом.

2.8. Органам державної податкової служби забороняється під час розробки та затвердження книги обліку доходів та витрат, а також інших нормативно-правових актів з питань спрощеної системи оподаткування розширювати базу оподаткування єдиним податком, визначену нормами цього Закону.

Стаття 3. Особливості сплати платниками єдиного податку окремих податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших платежів

3.1. Суб’єкт малого підприємництва, який є платником єдиного податку, не сплачує такі види податків і зборів (обов’язкових платежів) та інші платежі:

податок на прибуток підприємств;

податок на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цим Законом;

податок на додану вартість, за винятком податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами, які за своїм добровільним рішенням зареєструвалися як платники податку на додану вартість, та юридичними особами, які обрали ставку оподаткування у розмірі 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

плату за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

комунальний податок;

земельний податок;

збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

збір за спеціальне використання природних ресурсів;

адміністративно-господарські санкції до Фонду соціального захисту інвалідів.

3.2. Податки і збори (обов’язкові платежі), не зазначені у пункті 3.1 цієї статті, сплачуються платником єдиного податку в порядку і розмірах, установлених законодавством.

3.3. У разі ввезення на митну територію України продукції податки та збори (обов’язкові платежі) платником єдиного податку сплачуються на загальних підставах відповідно до законодавства.

3.4. Юридичні особи та фізичні особи сплачують за найманих осіб внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у порядку, визначеному законами про загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, на загальних підставах.

3.5. Сплата внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування платниками єдиного податку здійснюється з урахуванням особливостей статті 7 цього Закону.

Стаття 4. Податковий (звітний) період

4.1. Податковим (звітним) періодом для платника єдиного податку, крім фізичних осіб, які провадять господарську діяльність з реалізації товарів та/або надання супутніх послуг (виконання робіт) виключно на ринках, є календарний квартал.

Податковим (звітним) періодом для фізичних осіб, які провадять господарську діяльність з продажу товарів та/або надання супутніх послуг (виконання робіт) виключно на ринках, є календарний рік.

4.2. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

4.3. Для суб’єктів малого підприємництва, які перейшли на сплату податків за спрощеною системою оподаткування із загальної системи оподаткування, перший податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду, що настає за місяцем, в якому такому суб’єкту видано свідоцтво платника єдиного податку (далі — свідоцтво), і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

4.4. Для новостворених суб’єктів малого підприємництва перший податковий (звітний) період починається з дати видачі свідоцтва.

4.5. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичними особами, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, що закінчується днем такої державної реєстрації.

Стаття 5. Ставка єдиного податку для фізичних осіб

5.1. Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється щороку сільськими, селищними та міськими радами за місцем державної реєстрації фізичної особи для різних видів господарської діяльності з урахуванням обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).



5.2. Ставка єдиного податку за календарний місяць встановлюється залежно від обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за попередній звітний календарний рік у таких межах:

до 1000 розмірів мінімальної заробітної плати

від 4 до 40 відсотків мінімальної заробітної плати

понад 1000 до 1500 розмірів мінімальної заробітної плати

від 40 до 74 відсотків мінімальної заробітної плати.


У разі коли протягом звітного календарного року фізична особа отримала виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), обсяг якої перевищує 1000 розмірів мінімальної заробітної плати, така особа зобов’язана протягом 15 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке перевищення, подати заяву до органу державної податкової служби та сплачувати єдиний податок за ставкою, визначеною за іншою шкалою.

Під час визначення ставки єдиного податку застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати протягом бюджетного року ставки єдиного податку у такому бюджетному році перегляду не підлягають.

5.3. Встановлені ставки єдиного податку для фізичних осіб підлягають оприлюдненню до 15 серпня року, що передує наступному бюджетному року, і є незмінними протягом наступного бюджетного року.

Якщо розміри нових ставок єдиного податку не оприлюднені у строк, встановлений цим Законом, то діють ставки єдиного податку, встановлені у попередньому періоді.

5.4. У разі коли для певного виду господарської діяльності сільською, селищною, міською радою не встановлено ставку єдиного податку, до моменту її встановлення платник єдиного податку сплачує податок у розмірі 4 відсотків мінімальної заробітної плати.

5.5. У разі коли фізична особа провадить декілька видів господарської діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, така особа придбаває одне свідоцтво i сплачує єдиний податок за більшою ставкою.

5.6. Свідоцтво платника єдиного податку діє на всій території України.

5.7. Механізм та порядок переходу фізичної особи з однієї ставки єдиного податку на іншу встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

5.8. У разі коли фізичні особи провадять підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів їх сімей, ставка єдиного податку збільшується на 20 відсотків за кожну особу.

5.9. У разі провадження підприємницької діяльності платником єдиного податку з використанням праці членів його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності такого платника податку понад сім календарних днів протягом календарного місяця, такий платник податку зобов’язаний оформити трудові відносини з членом його сім’ї у встановленому законодавством порядку.

Стаття 6. Ставка єдиного податку для юридичних осіб

6.1. Юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України “Про податок на додану вартість”;

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

6.2. У разі продажу юридичними особами виключно сільськогосподарських товарів (крім імпортних) ставка єдиного податку встановлюється з коефіцієнтом 0,5.

Для цілей цього Закону сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1—24 згідно з УКТЗЕД.

Стаття 7. Порядок сплати єдиного податку та розподіл податку

7.1. Фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним місяцем, на окремий рахунок у територіальному органі Державного казначейства України.

7.2. Сума сплаченого єдиного податку є узгодженою, остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань фізичної особи — платника єдиного податку. При цьому сума доходу, отримана в результаті провадження господарської діяльності, не включається до складу його загального оподатковуваного доходу за результатами звітного року згідно із Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

7.3. Територіальний орган Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховує суми єдиного податку у таких розмірах:

до місцевого бюджету — 50 відсотків;

до Пенсійного фонду України — 46 відсотків;

до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності — 2,5 відсотка;

до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — 1,5 відсотка.

7.4. Платник єдиного податку — фізична особа є застрахованою особою у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонді загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і Пенсійному фонді України (у разі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок).

7.5. Сплата внесків платником єдиного податку — фізичною особою за себе до Пенсійного фонду України здійснюється у вигляді частки єдиного податку.

З метою забезпечення пенсійного стажу за весь період роботи, під час якого сплачувався єдиний податок, у повному обсязі платник єдиного податку — фізична особа має право на добровільних засадах здійснити доплату до Пенсійного фонду України до рівня мінімального страхового внеску, якщо частка, сплачена у складі єдиного податку, є меншою за мінімальний страховий внесок, встановлений законодавством на відповідний період.

7.6. Юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, на окремий рахунок територіального органу Державного казначейства України.

7.7. Платники єдиного податку — юридичні особи ведуть відповідно до законодавства податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Законом.

7.8. Територіальний орган Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховує суми єдиного податку у таких розмірах:

до Державного бюджету України — 15 відсотків;

до місцевого бюджету — 43 відсотки;

до Пенсійного фонду України — 34 відсотки;

до Фонду соціального захисту інвалідів — 8 відсотків.

Під час розрахунку суми страхових внесків до Пенсійного фонду України зобов’язання платників єдиного податку зменшуються на суму, яка сплачена ними за звітний період у складі єдиного податку.

7.9. Кошти від сплати єдиного податку, що спрямовуються до місцевого бюджету, включаються до доходу такого бюджету і використовуються для фінансування власних повноважень відповідної територіальної громади та не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Стаття 8. Порядок видачі свідоцтва та переходу на спрощену систему оподаткування та обліку

8.1. Суб’єкти малого підприємництва за власним бажанням обирають спрощену систему оподаткування або загальну систему оподаткування.

8.2. Рішення про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування може бути прийняте суб’єктом малого підприємництва один раз протягом календарного року шляхом подання відповідної заяви.

8.3. Перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмова від її застосування, а також перехід до сплати податку за іншою ставкою можуть бути здійснені суб’єктами малого підприємництва, які відповідають вимогам статті 1 цього Закону, з початку нового податкового (звітного) періоду (кварталу) за умови подання відповідної письмової заяви органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації такого суб’єкта до початку наступного податкового (звітного) періоду (кварталу). Юридичні особи у поданій заяві зазначають обрану ними ставку податку, фізичні особи зазначають вид діяльності, який планують провадити.

У такому самому порядку здійснюється зміна (доповнення або виключення) у свідоцтві виду діяльності фізичної особи, що сплачує єдиний податок.

8.4. Орган державної податкової служби зобов’язаний видати протягом 10 робочих днів з дня подання суб’єктом малого підприємництва заяви про обрання спрощеної системи оподаткування свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена таким суб’єктом у судовому порядку.

Свідоцтво видається особисто фізичній особі або уповноваженій на це особі.

8.5. Суб’єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг (недоїмку), які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку за умови погашення таких податкових зобов’язань чи податкового боргу (недоїмки).

8.6. Новоутворені та зареєстровані в установленому порядку суб’єкти малого підприємництва, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування до органу державної податкової служби за місцем їх реєстрації, вважаються платниками податку з дати видачі свідоцтва.

При цьому під час розгляду органом державної податкової служби заяви про видачу свідоцтва, поданої новоутвореною фізичною особою, яка раніше була в установленому законом порядку зареєстрована як платник єдиного податку і самостійно прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності, враховується обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), отриманий такою особою в результаті провадження підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування (але не більш як за річний період до дати подання такої заяви).

8.7. Свідоцтво видається безстроково (з правом подальшого внесення змін) на весь період діяльності суб’єкта малого підприємництва. У разі втрати або зіпсування свідоцтва за його письмовою заявою видається дублікат свідоцтва в порядку, установленому цим Законом для видачі свідоцтва.

8.8. Бланк свідоцтва є документом суворої звітності, що запроваджується на всій території України, і видається суб’єкту господарювання на платній основі.

Плата за видачу свідоцтва становить 2 відсотки мінімальної заробітної плати, встановленої на дату його видачі, та зараховується до Державного бюджету України.

8.9. Форма свідоцтва визначається центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

8.10. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати податку нараховуються такому платникові на останній день (включно) календарного місяця, в якому було завершено його фактичну діяльність.

8.11. Якщо платник єдиного податку — фізична особа провадить підприємницьку діяльність з використанням найманої праці, для кожної особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах (включаючи членів його сім’ї), орган державної податкової служби видає такому платникові податку довідку про трудові відносини фізичної особи з платником податку (далі — довідка). Довідка видається на безоплатній основі.

Копія свідоцтва та довідка повинні зберігатися на робочому місці найманого працівника, свідоцтво — на робочому місці платника податку, а оригінал пред’являтися працівникам відповідних контролюючих органів.

Свідоцтво та довідка, видані платникові податку, не можуть бути передані іншим особам, крім тих, що зазначені у свідоцтві та довідці.

Форма та порядок видачі довідки встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

8.12. Порядок переходу платника податків на спрощену або загальну систему оподаткування, а також порядок оподаткування у разі такого переходу, визначаються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної фінансової політики та з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

Стаття 9. Ведення обліку і складення звітності платниками податку

9.1. Фізичні особи — підприємці ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом щоденного відображення виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у разі здійснення фінансових операцій.

Юридичні особи на підставі первинних документів ведуть книгу обліку доходів і витрат та касову книгу, а також бухгалтерський та податковий облік відповідно до законодавства.

9.2. Форма книги обліку доходів і витрат встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

9.3. Юридичні особи ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність у встановленому законодавством порядку за спрощеною формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної фінансової політики.

9.4. Платник єдиного податку не звільняється від ведення податкового обліку, складання і подання звітності, пов’язаної із сплатою інших податків і зборів (обов’язкових платежів), платником яких він є згідно із законодавством.

9.5. Юридичні та фізичні особи, крім фізичних осіб, які провадять господарську діяльність з продажу товарів та/або надання супутніх послуг (виконання робіт) на ринках, за результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду подають до органу державної податкової служби декларацію суб’єкта малого підприємництва — платника єдиного податку у строк, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.

Фізичні особи, які провадять господарську діяльність з продажу товарів та/або надання супутніх послуг (виконання робіт) на ринках, за результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду подають до органу державної податкової служби декларацію суб’єкта малого підприємництва — платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

9.6. Форма декларації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

Стаття 10. Відповідальність платників єдиного податку

10.1. Платник єдиного податку несе відповідальність згідно із законодавством за правильність нарахування, своєчасність подання декларацій та сплати податків, платником яких він є відповідно до законів.

10.2. У разі порушення вимог, установлених цим Законом, за рішенням Міжвідомчої експертної ради з вирішення спірних питань щодо застосування податкового законодавства при центральному органові державної податкової служби свідоцтво анулюється органом державної податкової служби, а суб’єкт малого підприємництва переводиться на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

10.3 У разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 1.5 статті 1 цього Закону, або провадження діяльності, зазначеної у пункті 1.4 статті 1 цього Закону, дохід, отриманий платником єдиного податку в результаті провадження такої діяльності, оподатковується за загальною системою оподаткування без анулювання свідоцтва.

10.4. У разі коли фізична особа провадить діяльність, не зазначену у свідоцтві, і при цьому ставка єдиного податку, що зазначена у свідоцтві, є меншою, ніж ставка, що встановлена на не зазначений у свідоцтві вид діяльності, доходи, отримані від провадження такої діяльності, оподатковуються за загальною системою оподаткування.

При цьому така особа зобов’язана внести відповідні зміни до свідоцтва або перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного кварталу.

10.5. У разі коли у податковому (звітному) періоді (кварталі) обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), отриманий фізичною особою, перевищує 1500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на початок бюджетного року, сума такого перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 15 відсотків суми такого перевищення без анулювання свідоцтва.

10.6. У разі коли у податковому (звітному) періоді (кварталі) обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), отриманий юридичною особою, перевищує 15000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на початок бюджетного року, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за ставкою у розмірі 20 відсотків суми такого перевищення без анулювання свідоцтва.

10.7. Донарахована сума коштів спрямовується до доходів місцевих бюджетів і використовується для фінансування власних повноважень відповідної територіальної громади та не враховується при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

При цьому сплата зазначених коштів надає право фізичній або юридичній особі залишатися на спрощеній системі оподаткування.

Стаття 11. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. У зв’язку з набранням чинності цим Законом припиняється відповідно до пункту 4 розділу ХV “Перехідні положення” Конституції України дія Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” та Указу Президента України від 28 червня 1999 р. № 746 “Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року
№ 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.

3. Установити, що сплата комунального податку, установленого Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. № 53—93 “Про місцеві податки і збори” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 30, ст. 336) та впровадженого рішенням органів місцевого самоврядування, припиняється з 1 січня 2011 року.

4. Рекомендувати Президентові України визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 28 червня 1999 р. № 761 “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору”.



5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37—38, ст. 189; 2004 р., № 5, ст. 34; 2009 р., № 10—11, ст. 137, № 30, ст. 420):

пункт 7 частини першої статті 64 викласти у такій редакції:

“7) єдиний податок з юридичних осіб у частині, що належить відповідним бюджетам.”;

доповнити статтю 69 після пункту 16 новим пунктом 17 такого змісту:

“17) єдиний податок з юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що спрямовується до місцевого бюджету;”.

У зв’язку з цим пункт 17 вважати пунктом 18;

2) у Законі України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 2—3, ст. 35, № 32, ст. 271; 2008 р., № 5—8, ст. 78):

доповнити статтю 19 частиною такого змісту:

“Фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю і є платниками єдиного податку, звільняються від обов’язку встановлення нормативу робочих місць та реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів.”;

у статті 20:

доповнити частину першу реченням такого змісту: “Юридичні особи та фізичні особи — підприємці, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до Закону України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” звільняються від обов’язку сплати адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів.”;

абзац перший частини шостої після слів “адміністративно-господарських санкцій і пені” доповнити словами “та частина суми єдиного податку відповідно до Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”;

у частині восьмій слова “їх акумуляції” замінити словом “акумуляції”, а слова “цих коштів” — словами “коштів Фонду”;

3) абзаци шостий — двадцять восьмий пункту 1 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13—92 “Про прибутковий податок з громадян” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 77; 1998 р., № 30—31, ст. 195; 2001 р, № 10, ст.44; 2003 р, ст. 149) виключити;

4) у Декреті Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. № 56—93 “Про місцеві податки і збори” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 30, ст. 336, № 32, ст. 340):

абзац четвертий статті 1 виключити;

статтю 1 доповнити абзацом такого змісту :

“єдиний податок з юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; ”;

статтю 4 виключити;

у частині другій статті 23 цифру “4,” виключити;

5) у пункті 2 частини третьої статті 1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 82; 1998 р., № 30—31, ст. 193; 2009 р., № 45, ст. 685):

абзац другий викласти у такій редакції:

“здійснюють торговельну діяльність на ринках усіх форм власності;”;

абзац шостий виключити;

6) у Законі України “Про систему оподаткування” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 16, ст. 119; 2001 р., № 33, ст. 179):

частину першу статті 14 доповнити пунктом 30 такого змісту:

“30) єдиний податок з юридичних осіб.”;

у статті 15:

частину другу пункту 3 виключити;

частину другу доповнити пунктом 16 такого змісту:

“16) єдиний податок з юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.”;

частину третю статті викласти у такій редакції:

“3. Місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обов’язкові платежі), зазначені у пункті 2 частини першої і пунктах 2, 4, 13, 14 та 16 частини другої цієї статті, є обов’язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов’язане запровадження цих податків і зборів.”;

7) пункт 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 30—31, ст. 195) виключити;

8) у статті 9 у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315; 2001 р., № 7, ст. 34; 2002 р., № 5, ст. 32; 2005 р., № 1, ст. 23):

пункт 5 виключити;

пункт 6 викласти у такій редакції:

“6) під час продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємнцями, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книги обліку доходів і витрат;”;

пункт 9 викласти у такій редакції:

“9) при здійсненні фізичними особами та фізичними особами — підприємницями, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;”;

8) у пункті 9.12 статті 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 37, ст. 308):

у пункті слова “або фізичною особою, яка сплачує ринковий збір” виключити;

у підпункті 9.12.1 слова “, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір,” виключити;

у підпункті 9.12.2 та першому реченні підпункту 9.12.3 слова “або фізична особа, яка сплачує ринковий збір,” виключити;

10) доповнити розділ XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49—51, ст. 376; 2005 р., № 6, ст. 137, № 17—19, ст. 267; 2006 р., № 1, ст. 18, № 37, ст. 318; 2007 р., № 2, ст. 16; 2008 р., № 5—8, ст. 78, № 42—43, ст. 293; 2009 р., № 14, ст. 181, № 30,ст. 419) пунктом 91 такого змісту:

“91) платник єдиного податку — фізична особа здійснює сплату страхових внесків до Пенсійного фонду з урахуванням особливостей Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” та є застрахованою особою у разі забезпечення сплати мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду України.”;

11) пункт 3 частини першої статті 23 Закону України “Про захист прав споживачів” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84) викласти у такій редакції:

“3) реалізацію продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність (якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції), — у розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менш як десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі, коли відповідно до законодавства суб’єкт господарської діяльності обрав спосіб оподаткування доходів за спрощеною системою оподаткування шляхом сплати єдиного податку, — у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;”.
С уважением, Геннадий.
Аватар пользователя
Попутка
 
Сообщений: 213
Зарегистрирован: 30/09/2009, 09:06

Отзывы на Проект

Сообщение Попутка » 04/02/2010, 19:17

В распоряжение администрации сайта Попутка были направлены письма, которые мы и публикуем:

Голові Верховної ради України
Литвину В.М.
Прем’єр-міністру України
Тимошенко Ю.В.


Заперечення до законопроекту „Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”

Представники малого бізнесу Луганщини категорично проти прийняття розрекламованого урядом законопроекту, який начебто підтримує вся підприємницька спільнота України.
По-перше, сама преамбула закону направлена на поступове знищення спрощеної системи оподаткування ...” Метою застосування спрощеної системи оподаткування є забезпечення накопичення суб’єктами малого підприємництва первісного капіталу, розширення виробництва з подальшим переходом на загальну систему оподаткування”... Тобто, держава замість спрощення умов ведення бізнесу, планує „загнати бізнес в тінь” задля поповнення „карманних бюджетів” чиновників.
По-друге, скасування фіксованого податку, та прийняття ставок єдиного податку в межах від 4% до 74% відкине за межу виживання більше 2 мільйонів громадян України – представників малого бізнесу, та спричинить підвищення цін на товари щоденного попиту та розкручування інфляції
По-третє, ст..ст.. 7.4; 7.5 дають можливість подвійного тлумачення зарахування фізичній особі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у складі єдиного податку.
По-четверте, законопроект взагалі, ст..9 зокрема передбачають введення обліку, завдяки чому, так звана спрощена система оподаткування втрачає сенс.
По-п’яте, ЗУ „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” можна приймати лише разом з законом про єдиний соціальний внесок, на чому бізнес наполягає з 2005 року.
Зважаючи на вищевикладене вимагаємо припинити нищення малого бізнесу, та при прийнятті будь яких рішень щодо підприємців враховувати думку не лише „віртуальних”, а насамперед діючих громадських організацій.
С уважением, Геннадий.
Аватар пользователя
Попутка
 
Сообщений: 213
Зарегистрирован: 30/09/2009, 09:06

Отзывы на Проект

Сообщение Попутка » 04/02/2010, 19:20

В распоряжение администрации сайта Попутка были направлены письма, которые мы и публикуем:

Президенту України В.А.Ющенко
Голові Верховної Ради України В.М.Литвину
Прем'єр-міністру України Ю.В.Тимошенко


З В Е Р Н Е Н Н Я

Підприємців м.Одеси насторожує той факт, що останнім часом спрощена система оподаткування (єдиний і фіксований податок), яку вибрав малий бізнес України в 1998 році, в черговий раз опинилася під загрозою повного знищення.
Ця загроза придбала чіткі контури в лютому-березні цього року з приходом в Державній Комітет з питань регуляторної політики і підприємництва А.В.Кужель. Різко змінивши своє відношення до малого бізнесу пані Кужель намагається балансувати на політичному канаті на угоду особистим амбіціям і деяким політичним замовленням. Пропозиції під час кризи по збільшенню ставок єдиного податку і пенсійних внесків для суб'єктів підприємництва, що вибрали систему спрощеного оподаткування, носять для економіки в цілому, підривний характер.
По виводах незалежних експертів і по відповідній реакції суб'єктів малого підприємництва такі пропозиції приведуть до масової відмови суб'єктів господарювання від сплати єдиного або фіксованого податку, оскільки він втрачає ознаки такого роду оподаткування і вже не нестиме істотних спрощень в частині бухгалтерського і податкового обліку.
Я не думаю, що Вас потрібно переконувати про необхідність існування спрощеної системи оподаткування, поява якої для нашої країни була і є благо, як для малого бізнесу, так і для економіки в цілому. Особливо слід зазначити, що статистичні і економічні дані є підтвердженням цієї 12-річної традиції, що безумовно зобов'язує законодавців вдягнути її у форму закону. Але це абсолютно не виправдовує скороспішність його винесення Держкомпідприємництвом на затвердження Верховної Ради в період виборної кампанії, що без сумніву позначиться на добротності самого документа та його збалансованості.
Фактичні погрози, які закладені в останніх законопроектах, свідчать про нерозуміння ряду парламентаріїв і державних службовців ролі малого підприємництва і його впливу на соціально-економічний стан суспільства. Нерозуміння того, що будь-яке подорожчання ведення підприємницької діяльності приводити до її тінізації і можливо до згортання, доповнить економічну кризу країни значним зростанням безробіття і прогресуючою трудовою міграцією в середовищі самозайнятого населення.
Відсутність чітких цивільно-правових відносин між суб'єктами підприємницької діяльності на ринках, а також неповне врегулювання податкових норм, при супутньому цим суб'єктивним причинам лукавстві керівників такого роду утворень, приводити до втрати загальної офіційної прибутковості. Не секрет, що практично всі підприємці, які здійснюють свою діяльність на ринках є «упрощенцами»- фізичними персонами, що дозволяє деяким з них здійснювати здачу в оренду своїх об'єктів за низькою шкалою оподаткування. Суб'єкти підприємницької діяльності – юридичні особини сплачують цей же вид діяльності від загального обороту, звідси вивід напрошується сам собою. Законодавчо обмеживши можливість СПД - фізичних осіб по здачі об'єктів в оренду та суборенду, вирішується питання не тільки одного ринку, але і проблему нерівності умов у підприємницькому середовищі. Але це зовсім не означає, що саме цей закон повинен внести дисбаланс до стосунків між підприємцями шляхом спотворення сенсу їх правовідносин(див.п.п.1.4.4.,1.4.11.) і виникнення визначених преференції згідно норм пунктів 4.1 законопроекту від 21.01.10. Це досить небезпечна тенденція для найменшого бізнесу. Скромнішими виглядають зауваження до пунктів 1.4.7.,1.4.10. Проекту, які без будь-яких змін перенесені до нього з Указу Президента 1998 року, незважаючи на некоректність і суперечність їх змісту. Окрім цього неодноразово пропонувалося в упрощёнке зняти норму заборони на акцизні товари. Ці товари вже мають одне податкове обмеження у вигляді регульованої величини акцизу, а хто більше наторгує физ - або юр- особа, великої ролі не грає.
Проект не несе в собі практично ніякої нової правової захищеності малого бізнесу, збільшуючи тільки фінансове і часове(адміністрування)навантаження(див.п.п.3.2.,9.2,9.4), яке на наш погляд, як мінімум можна було б збалансувати зміною наступних норм:
з метою компенсації втрат бюджетів всіх рівнів, зменшити процентну ставку для найнятих робітників з 50% на 25%.
дивиденти, на які нараховани податки згідно п.4.2.12. Закону України “ Про податки з фізичних осіб”висвободити від 2-го оподаткування, шляхом внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 12, ст.88 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 ), вилучити другий абзац знизу п.7.8.2.
внести єдиний соціальний податок на рівні 20-25% від суми нарахувань на заробітну плату, як составну частину проекту.
Особливо сумною на цьому фоні виглядає відмова від ухвалення єдиного соціального податку від суми нарахувань на заробітну плату, який міг би статі реальною антикризовою мірою для стимулювання ведення малого бізнесу. Пропозиція по введенню Єдиного соціального податку, була пов'язана з заміною нарахувань на зарплату сумарних соціальних зборів, які сьогодні складають для юридичних осіб порядка 38%. Впровадження цього податку передбачалося здійснити, як єдине нарахування на зарплату на рівні 20-25%, а зменшення провести за рахунок скорочення витрат на адміністрування 4-х видів зборів: пенсійного, соцстраху, по безробіттю, по нещасним випадкам. Нажаль, прийнявши рамковий закон без затвердження самої ставки ЕСН, Верховна Рада зробила непробачну помилку, що дозволило деяким народним ініціаторам запропонувати не зниження сумарної ставки, а навпаки її підвищення до 41%, що в результаті вбило на кореню саму ідею. Це питання, яке насправді є прекрасним антикризовим механізмом, по дурості частини депутатів в даний час знаходиться в завислому стані.
Повна відсутність взаєморозуміння між владою, малим бізнесом і суспільством веде Україну до коллаптичного стану, повертаючи її у колишнє русло тотальної зневаги нормами Верховенства права і конституційних свобод. Все це супроводжується лжепоказниками видимості активної роботи усіх рівнів місцевої і регіональної влади, що здійснює політику невтручання в «дурнопахнущие» справи.


Союз громадських організацій «Согласіє»
Облрада профспілки «Єднання»
Гільдія Одеських підприємців
Одеський регіональний центр розвитку
підприємництва і малого бізнесу
Аудиторська фірма “Трансаудіт”
Асоціація працівників недержавних служб безпеці
Асоціація підприємців м.Південний
Академія ювелірного мистецтва,
Організація роботодавців м.Одеси
С уважением, Геннадий.
Аватар пользователя
Попутка
 
Сообщений: 213
Зарегистрирован: 30/09/2009, 09:06

Наш взгляд на Проект.

Сообщение Попутка » 09/02/2010, 21:18

Я долго изучал новый проект закона. Написан вроде доступно, вроде как успешно увязан с доходами единщика и минимальной заработной платой и т.д. и т.п.
Но как человеку, который живет реальностью, хотелось бы тоже высказать свое мнение относительно данного закона.
Прежде всего бросается в глаза то, что данный проект закона создан для решения текущих проблем и в нем пытались увязать интересы предпринимателей и государства и мне кажется не очень удачно. В свое время, когда закон о едином налоге впервые был принят, он изначально был направлен на защиту предпринимателя от контролирующих органов и беспредела с их стороны. Это был серьезный документ, который сразу умерил аппетиты налоговой и милиции, дал вздохнуть предпринимателю свободнее и больше уделять внимание именно бизнесу, а не постоянному посещению налоговых и других инспекций.
Именно на основании действующего закона о едином налоге и был разработан (и до сих пор успешно не принят) налоговый кодекс.
Новоиспеченный проект закона изначально, с первых своих строк как бы настраивает человека, его читающего, на то, что «ты обязан впоследствии расширить свой бизнес и перейти на общую систему налогообложения». То есть получается так: если ты не сможешь зарабытывать столько, чтобы превысить эти 1500 минимальных зарплат, значит нечего вообще открывать свое дело. Я конечно понимаю, что господа написавшие данный проект закона , должны учитывать и интересы государства и мнение предпринимателей (иначе могут остаться без бюджетной кормушки), но с самого начала вписать в закон требование на отбитие у человека желания стать предпринимателем- это уже слишком.
Кроме того, если мне не изменяет память, о новом проекте закона заговорили тогда, когда власть поняла, что единщики используются крупными фирмами для минимизации своих налогов. Если кто-то не в курсе это выглядит приблизительно так, некая крупная оптовая фирма, особенно если представитель производителя в своем регионе, торгует своим товаром для розничной сети . Менеджеры фирмы, кроме того, что они числятся работниками фирмы, еще и являются частными предпринимателями- единоналожниками (варианты могут быть и другие). Они по документам вроде как покупают у фирмы оптом товар с наценкой 2-3% (в том числе НДС) , а продают с наценкой 30 и более %, но уже без НДС , а разница ЗАКОННО ложится в карманы владельцев фирмы. Это очень упрощенная схема , но я думаю , понятна всем. Вот с такими единоналожниками и собиралось бороться правительство и писать новый закон о едином налоге. Но как бы я не вчитывался в проект- никаких следов борьбы именно с такими , так называемыми предпринимателями так и не нашел.
Зато нашел полное согласие данного закона с требованиями Пенсионного фонда . Но об этом будет позже.
С уважением, Геннадий.
Аватар пользователя
Попутка
 
Сообщений: 213
Зарегистрирован: 30/09/2009, 09:06

Железной рукой загоним единщиков к счастию!

Сообщение Попутка » 07/11/2010, 21:00

В пятницу, 5 ноября 2010 г. Кабинет Министров Украины обсудил вопросы Налогового Кодекса, связанные с единым налогом, и компромиссы, на которые готово Правительство в этих вопросах.
Власть согласна установить общую ставку единого налога по всей стране, которая будет составлять 600 грн. в месяц, а также готова увеличить переходный период с 12 до 24 месяцев для водителей, оформленных как плательщики единого налога.

Новости неплохие, по сравнению с предыдущими, когда единый налог мог подняться до 1500 грн. в месяц, но попробуем разобраться в цифрах.
Возьмем для примера доходы и расходы предпринимателя перевозчика, хозяина авто и являющегося также водителем. Так как нам ближе авто малой грузоподъемности возьмем НОВЫЙ автомобиль ТАТА, грузоподъемностью 4 т и объемом кузова до 30 м. кубических.
Такая машинка ездит приблизительно 3,50 грн/км. Берем, естественно, только все положительное: работа постоянная, только кругорейсы, без простоев и т.п.
Так вот при всех положительных обстоятельствах и при хорошем здоровье водителя такое авто может сделать два рейса в неделю, например Харьков- Киев- Харьков (1000 км).

Считаем: в год можно заработать 364 тыс. грн. (в году 52 недели, да по 2 рейса в неделю да на 3500 грн за рейс). НО… лимит 300 тыс. грн. в год! Значит нам необходимо 20 рейсов отдать, какому- нибудь партнеру, чтобы не превысить лимит. Остается, что мы сделали 84 ходки и проехали 84 тыс. км. И что ж такое 84 000 км? Это, как минимум, 8 раз заменить масло – приблизительно 2500 грн, одна замена комплекта резины (6 покрышек)- пусть 6 тыс. грн., где-то гривен на 800 фильтра масляные и топливные, и самое главное, расход на топливо: при самом хорошем расходе 15 л на км и стоимости ДТ 6,60 грн. получается ( 84000х0,15х6,60) 83160 грн. Подведем промежуточный итог: доход от предпринимательской деятельности предпринимателя – автоперевозчика без наемных работников с одним авто малой грузоподъемности может составить (300000-2500-6000-800-83160) приблизительно 207 540 грн. Если от этой суммы отнять еще платежи в бюджет, пенсионный фонд (тысяч 10 грн.), то мы выйдем на доход предпринимателя где-то в 197 тыс. грн. в год или на 16000 грн. в месяц. Это идеальный вариант.

Доход в общем-то неплохой, но рассчитан только по всем положительным категориям. Многие ли из нас имеют такой постоянный доход? У многих ли машины в отличном состоянии и отменное здоровье, чтобы выкатывать эти 84 тыс км в год? На практике все гораздо прозаичнее- такой доход в нынешних условиях из области скорей фантастики, чем реальной жизни. Да еще, чтобы получить такой доход, необходимо сначала приобрести данное авто, а оно стоит 150-160 тыс. грн.! Вот так!

Кроме того в Налоговом кодексе есть еще подвох - если более 50% общего дохода вам платит один заказчик, значит о едином налоге можно забыть изначально. Многие ли из нас имеют 3-4 постоянных заказчика, готовых нормально платить?

Как ни крути, а единый налог уничтожается, уничтожается класс относительно независимых и более-менее грамотных людей.
С уважением, Геннадий.
Аватар пользователя
Попутка
 
Сообщений: 213
Зарегистрирован: 30/09/2009, 09:06

Кабмин против своего народа

Сообщение Попутка » 09/11/2010, 09:18

Все таки хочется прокомментировать отношение к единоналожникоам наших командиров от власти. Уже не раз единый налог хотели уничтожить, что синие , что белые, что оранжевые но он выживал, а в этот раз, похоже, единый налог прикажет долго жить.
Кто помнит главные претензии к единому налогу? Если мне не изменяет память, то единоналожников всегда обвиняли в отмывании денег и сокрытии базы налогообложения. Если простым языком, то это , когда определенная фирма продавала товар единоналожнику с минимальной наценкой, а он уже продавал этот же товар уже по рыночной стоимости. При этом уменьшалась база налогообложения по НДС и прибыли и т.д.
И что же получается? Вместо того, чтобы бороться с данным явлением, Кабмин и иже с ним, всех сгребли под одну гребенку. И тех, кто занимался такой работой и получал даполнительный заработок, и тех, кто работал действительно по закону и доходы от предпринимательской деятельности есть его единственными доходами.

А теперь еще и удар по тем, кто годами себе нарабатывал клиентов, которые смогли выжить в этом кризисе- их по Налоговому кодексу уже обвиняют в попытке скрыть доходы.
А не проще ли было б отделить чп-совместителей и чистых чп. Если совместитель- то будь на ощей системе налогообложения, если единственный доход человека от предпринимательской деятельности- то выбирай сам
единый налог или общая система.
А вообще, если брать все годы так называемой независимости, то закон о едином налоге это чуть ли не единственный закон, принятый для народа, а не для чиновников, налоговщиков и милиции.
С уважением, Геннадий.
Аватар пользователя
Попутка
 
Сообщений: 213
Зарегистрирован: 30/09/2009, 09:06

Сообщение Попутка » 15/11/2010, 17:25

По сообщению «Комментариев»( http://comments.ua/) Комитет Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики принял решение об отсрочке вступления в силу некоторых разделов и норм проекта Налогового кодекса.
«Комитет принял решение перенести на 3 месяца вступление в действие 14-й главы Налогового кодекса, которая касается упрощенного режима налогообложения. Это касается и 3-го раздела - о налогообложении прибыли предприятий», - заявил депутат Виталий Хомутынник, председатель комитета. При этом он отметил, что вступление в силу новых норм налогообложения и новой системы их администрирования также отсрочены.
С уважением, Геннадий.
Аватар пользователя
Попутка
 
Сообщений: 213
Зарегистрирован: 30/09/2009, 09:06

Предприниматели будущего

Сообщение Попутка » 16/11/2010, 10:35

Как-то по телевизору показывали интервью Премьер-министра Украины. Естественно, последнее время, все вопросы крутились вокруг налогового кодекса и изменений единого налога, как самого раздражающего власть и налоговые органы. Премьер спокойно рассказывал с экрана о том, что НК очень хорош, а вот предприниматели - единщики «ох какие жадные, потому что не хотят платить налоги», а власть без этих налогов не может поднять зарплаты и пенсии. И этак по отечески журил предпринимателей, и мягко, но очень настойчиво уверял слушателей, что НК никого без работы не оставит, что единый налог вообще не изменен, ну а если кому-то и придется остаться без работы, то милости просим на предприятия, дескать работа была, есть и будет и на промпредприятиях всех ждут.

Смотрел на журналиста, смотрел на Премьера, слушал вопросы и ответы и, хотелось верить тому, что говорил чиновник, хотелось верить, что он и его «руководящая и направляющая» заботятся о нас, хотят нам добра и экономического блага. Но в голове все время крутилось - в чем подвох?

А вот он, не дословно конечно: уходите с базаров – идите на заводы!

А ведь прекрасная мысль! Зачем и в дождь и в снег, и в жару и в мороз стоять на этих базарах и пытаться заработать копейку, когда нас ждут в чистых, светлых, сухих и теплых цехах при 40-часовой рабочей неделе, с двумя выходными, с оплачиваемыми больничными и отпусками? Ну честно, мы сами отказываемся от благ, мы просто не видим всей прелести нарисованной Премьером картинки, а принятие НК откроет нам глаза и мы радостной толпой пойдем в цеха заводов и фабрик, где нас ждут не дождутся.

Ага, думаю, пока глаза не у всех открылись и не все сообразили, что к чему, пробегусь-ка я по городу и присмотрю себе цех потеплее и посветлее. А для того, чтобы не быть голословным прихватил с собой фотоаппарат, ну чтоб фотки цехов показывать друзьям и знакомым и агитировать их идти вместе.

А вот и фотофакты того, что я увидел.

Бавшая обувная фабрика:
Изображение

Изображение

Цеха Харьковского велозавода:
Изображение

Изображение

Все, что осталось от завода "Серп и Молот"
Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Таких заводов в Харькове десятки и это только тех бывших предприятий, которые в Союзе считались гигантами. Если фотографировать заводики помельче, то места на сайте не хватит. А сколько таких по Украине?

И тут возникает вопрос: так ли безобиден налоговый кодекс для людей? А если преследуются другие цели? И какие это цели? И почему предприниматели не нужны государству?
Вывод, для меня лично, напросился сам собой: нас хотят загнать туда, где мы будем полностью подконтрольны- на предприятия за нищенскую зарплату в качестве рабов, на общую систему налогообложения на растерзание налоговиков и других инспекций, но тогда мы не будем подымать свой голос против руководства страной, не будем голосовать за неугодных, а будем общей серой массой со знаменами ходить на демонстрации и митинги и будем кричать всеобщее «одобрямс».

По-моему мы это уже проходили…
С уважением, Геннадий.
Аватар пользователя
Попутка
 
Сообщений: 213
Зарегистрирован: 30/09/2009, 09:06


 

Место для Вашей рекламы

 

Вернуться в АВТОПЕРЕВОЗКИ

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: ueartha и гости: 1

cron